вивірити
Смотреть что такое "вивірити" в других словарях:
вивірити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вивірений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вивірити. || ви/вірено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вивірення — я, с. Дія за знач. вивірити … Український тлумачний словник
вивіряти — я/ю, я/єш, недок., ви/вірити, рю, риш, док., перех. 1) Ретельно перевіряти точність, правильність або придатність чого небудь. 2) Випробовувати когось у чомусь … Український тлумачний словник
перевіряти — перевірити (з ясовувати правильність, точність, придатність чогось; розпитувати кого н. із метою з ясування певних якостей, знань тощо); вивіряти, вивірити (ретельно з метою встановлення точности, наявности, відповідности); звіряти, звірити… … Словник синонімів української мови
звіряти — I я/ю, я/єш і рідко зві/рювати, юю, юєш, недок., зві/рити, рю, риш, док., перех. 1) кому, рідко перед ким. Правдиво, не криючись, повіряти кому небудь свої думки, плани, таємниці і т. ін. •• Звіря/ти ду/шу (се/рце) кому довірливо розкривати кому… … Український тлумачний словник
